Кіровоградський академічний обласний театр ляльок

Наш театр
     Історія театру

  Початок своєї історії Кіровоградський академічний обласний театр ляльок бере ще у довоєнні роки. Після утворення Кіровоградської області, у січні 1939 року, перед мешканцями міста постало чимало завдань господарського і культурного характеру. Серед них - питання організації дитячого театру. З цією метою, комітетом у справах мистецтв були відібрані найкращі учасники гуртків художньої самодіяльності у складі: О. Шульги,  М.Мартинюка, О. Заболотного, К. Корданець, А.Герасимчука і направлені до Києва на курси акторів-ляльководів. А вже у липні 1939 року газета «Кіровоградська правда» опублікувала звіт колективу: «Днями наша група закінчує курси, і ми повертаємося до Кіровограда. Одночасно з навчанням ми підготували виставу «Троє поросят» у постановці Володимира Козловського.

Декорації, ляльки, світлове оформлення виготовлені у Києві. Після прем`єри «Трьох поросят», театр візьметься за постановку п`єси «По щучому велінню». З новими силами і невичерпним натхненням ми розпочнемо роботу по обслуговуванню дітей».
    Молоді, завзяті, веселі й талановиті та ще й дуже співучі і жадібні до роботи, - такими були перші учасники акторської трупи новоствореного театру ляльок.

      Рішенням Президії міської ради від 13. Х. 1939 року за номером 44/365 у розпорядження Кіровоградського державного пересувного театру ляльок була передана будівля колишнього клубу технікуму сільськогосподарської механізації.

     2 квітня 1941 року наказом за №174 комітет у справах мистецтв при Раді народних комісарів СРСР затвердив Статут Кіровоградського державного  обласного пересувного театру ляльок.  На той час директором театру був Волченко Г.І., а режисером – Щербаков П.С. У репертуарі театру вже були 4 вистави: «Троє поросят», «По щучому велінню», «Гусеня» та «Юні патріоти». Актори працювали з великим натхненням, встигали дати  по три-чотири вистави на день, обслуговуючи маленьких глядачів у найвіддаленіших куточках області.

  Звістка про війну внесла корективи у роботу театру. Директор і режисер пішли на фронт, а керівництво колективом узяв на себе О. Заболотний. Наказом комітету у справах мистецтв від 30.06.1941 року була припинена діяльність усіх театрів на території СРСР на час військових дій, та через рік кіровоградські лялькарі вирішили поновити діяльність, і не дивлячись на небезпеку, продовжили дарувати свій талант дітям. За період 1942-1944 років під керівництвом О.Заболотного були створені чотири нові вистави: «Коза-Дереза», «Червона Шапочка», «Травнева ніч», «Теремок» та відновлено виставу «Троє поросят».
  Після визволення України від фашистських загарбників, колектив театру з повною силою узявся до роботи. Відділ мистецтв призначив директором Г.Халютіна. З’явилися нові постановки: «Колобок», «Великий Іван», «Мишко» та інші. Невдовзі повернувся до театру П.Щербаков, і вже у 1948 році  Кіровоградський театр ляльок був найкращим закладом у системі  обласного відділу мистецтв по всіх показниках.

   З 1949 до серпня 1970 року театр ляльок працював при обласній філармонії як «Дитяча бригада», а  частина колективу організувала театральну студію у Будинку піонерів під керівництвом О.Заболотного.

   У  вересні 1970 року згідно наказу Ради міністрів УРСР «Про створення театрів для дітей»  колектив «Дитячої бригади» під керівництвом режисера Григорія Яковича Шаліти стає основою Кіровоградського обласного театру ляльок.  Акторська трупа у складі Лариси Чухрій, Тетяни Рубцової, Лідії Кубицької,  Надії Пасічник, Віталія Дорошенка,  з творчим завзяттям узялися дарувати дітям живу казку. Директором  була призначена Віра Іванівна Махоріна. Пізніше до складу театру приєдналася акторська трупа зі Львова, на чолі з головним режисером Богданом Ланєм. Вперше до театру в якості художника-постановника потрапив випускник Одеського  художньо-театрального училища Василь Макарович Остапенко.

За рік колектив театру вже пишався новоствореними роботами: «Пурпурова квіточка» за С.Аксаковим, «Машенька та Ведмідь» Г.Ландау, «Веселі ведмежата» М. Поліванової, «Одноокий Дев», «Заєць, Півень та Лиска», «Горбоконик» В. Курдюмова, «По щучому велінню» О.Тараховської, які з задоволенням переглянули понад 127 тисяч глядачів не лише Кіровоградщини, але й Херсонської області. А ще через рік прем’єрну виставу «Ще раз про Червону Шапочку» С.Єфремова та С. Когана,  у постановці режисера Б.Ланя, радісно зустрічали маленькі любителі театру ляльок Дніпропетровщини та багатьох областей України.


  У травні 1972-го колектив театру вперше взяв участь у  республіканському фестивалі театрів для дітей у м. Вінниця з виставою «По щучому велінню» О.Тараховської (за сценографію до якої нагороджений Дипломом І ступеня)  та «Про велетня і відьму» А. Бородян і  Д.Шполянської. Цього ж року макети й ескізи Василя Остапенка до вистави «Горіхова лозинка» були представлені в експозиції на Всесоюзній виставці робіт художників театрів ляльок у Москві. Інші роботи Василя Макаровича побували на різноманітних виставках у Києві, Ташкенті, Тбілісі, Празі. Список нагород театру поповнився Дипломом Міністерства культури СРСР за участь у фестивалі болгарської драматургії (1978р.) за виставу «Твоя зірочка» І.Острікова, Дипломом фестивалю, присвяченого 60-річчю Жовтня за виставу «Скажи своє ім’я, солдате» О.Вертинського  (1977р.), Дипломом лауреата фестивалю румунської драматургії (1982р.) за виставу «Сонячний промінчик» А.Попеску. А маленька лялька-маріонетка головного героя цієї вистави, мишенятка Муфа, створена за ескізом головного художника театру В.Остапенка, привертала увагу численних відвідувачів Всесоюзної виставки ляльок у Москві, була найкращим експонатом на виставці, організованій  в рамках Першого республіканського фестивалю театрів ляльок у Луцьку, викликала неабияку радість спілкування у юних і дорослих учасників багатьох творчих зустрічей і, нарешті, зайняла почесне місце серед музейних експонатів театру. За високі творчі досягнення Василь Остапенко у 1980 році здобув звання заслуженого працівника культури України.

    За вісімдесят років діяльності, колективом театру створено понад 200 високохудожніх постановок за класичними творами всесвітньо відомих авторів: Ш.Перро, Г.Х.Андерсена, Д.Радарі, братів Грімм, Е.Т.А. Гофмана, О.Пушкіна, М.Гоголя, І.Франка, С. Михалкова, С.Маршака, К.Чуковського, О.Олеся та сучасних дитячих драматургів: Ю.Чеповецького, Г.Усача,  Р.Качанова, І. та Я. Златопольських, М.Бартенєва, Н.Шейко-Медведєвої, В.Нестайка та інших. 
 

 
За період з 1970 до 1998 року свій неповторний талант у створення чудових  театральних постановок вкладали  високопрофесійні режисери, а також актори театру: Г.Шаліта, Б.Лань, М.Любенко, В.Пархоменко, П.Линьов, В.Джагар, Є.Ушаков, О.Тіктінер, О.Банна, О.Інюточкін, Л.Попов, А.Шуба, Ю.Жеребцов, М.Хомандюк, В.Дейнекін, С.Козир, О.Кузьмин. 

 З жовтня 1976 року Кіровоградський обласний театр ляльок став приймати своїх глядачів у власному приміщенні, розташованому у самому центрі міста, на площі ім.Б.Хмельницького. Але й гастрольний графік, особливо у 80-х роках, був достатньо напружений. З улюбленими героями казок, втіленими у життя талановитими кіровоградськими лялькарями,  корисно і весело проводили час глядачі багатьох областей України, Росії, а також  Латвії, Білорусі, Молдови, Дагестану, Удмуртії, Башкирії. 

  Багато сил та енергії на посаді директора театру ляльок (1982-1998р.р.) віддав розвитку і популяризації театрального мистецтва Валентин Іванович Янкул.

 
Неабияку славу принесли театру цікаві акторські знахідки молодих випускників Саратовського та Дніпропетровського театральних училищ, що поповнили трупу на початку 90-х. За особистий творчий внесок та перемогу на конкурсі молодих талантів, у 1984 році актор театру Вадим Довлетов став Лауреатом обласної премії ім. І.Микитенка, а  Геннадій Стогодюк отримав  Грамоту театру.

 До 50-річного ювілею колектив театру підготував спеціальну програму з найкращих вистав, яка була представлена у 1989 році, в якості творчого звіту, у Києві. Серед них: «Кіт у чоботях» Я.Рохліна, «Два пуделі» С.Злотникова, «Лис Микита» І.Франка.  На урочистостях з нагоди свята зібралися колеги з багатьох міст України, Росії, а також з Болгарії. Високу оцінку творчості наші лялькарі отримали з вуст відомого талановитого актора Зіновія Гердта та «батька усіх радянських ляльок» Сергія Образцова. Особливу шану і подяку керівники міста, області, присутні гості та постійні глядачі висловлювали ветеранам театру: К.Корданець, О. Шульзі, М.Кравченко, Н.Шевченко, О.Несторовій, А.Каменській, О.Малому, П.Смирнову, Р.Набоці та іншим. 

  Молода акторська зміна теж ревно берегла і примножувала творчі  традиції та досягнення визнаних, досвідчених майстрів. У 1992 році колектив театру нагороджено Дипломом І Міжнародного фестивалю театрів ля
льок «Кришталеві вітрила», що проходив у м. Херсон, за виставу «Про Кошенятко, зірочку і ще про дещо» за п’єсою З.Білярської. У 1999 році за участь у Всеукраїнській акції «Добрик крокує планетою», спеціально створену авторську виставу за п’єсою актора театру С.П’яткіна  «Казка про Добрика та золоті яблука», колектив нагороджено Дипломом Українського фонду добра.

    У грудні 1998 року театр очолив Григорій Миколайович Педько. З цього часу лялькарі велику увагу приділяють розширенню творчої роботи з дітьми. Так у 2000 році засновано щорічний конкурс «Кращий глядач сезону», почали проводитись конкурси малюнку за сюжетами прем’єрних вистав, розіграші
«Дитячої лотереї», щотижневі ігрові та розважальні програми на розвиток творчої активності маленьких глядачів: «Казкове колесо», «Дитяче караоке», «Щасливий квиточок», «Зіграємо казку», «Веселий потяг», «Тато, мама, я - театральна сім’я» та багато інших. 

 З 1999 року майже усі вистави театру переведено на українську мову виконання. Творчий колектив став постійним учасником щорічного Всеукраїнського свята театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти», що проходить на  території музею-заповідника «Хутір Надія», святій батьківській землі видатного театрального діяча І. Карпенка-Карого. А з вересня 2011 року, в рамках свята, театр проводить щорічний міні-фестиваль театрів ляльок, у якому крім українських колективів, брали участь лялькарі з Литви, Білорусі та Ізраїлю.

  За вагомий внесок у виховання дітей області та пропаганду українського театрального мистецтва колектив театру у 2000 році нагороджено Грамотою обласної державної адміністрації та обласної ради.

   Одним з важливих питань для нашого театру є участь в організації дозвілля   дітей під час літнього відпочинку в оздоровчих таборах області та на відкритих майданчиках і парках міста, куди  малеча з задоволенням приходить на зустріч з казкою. За вагомий внесок у реалізацію Державної програми відпочинку та оздоровлення дітей, у 2003 році наш театр нагороджено Почесною грамотою Державного комітету України у справах сім’ї та молоді.

  Щороку колектив театру бере участь у благодійній акції «Свято білої квітки», що проводиться за ініціативою громадської організації «Просвіта» на території Свято-Преображенського собору, під час якої збираються кошти на невідкладні потреби дитячих лікарень та спеціалізованих закладів. Протягом усієї діяльності театру завжди безкоштовно обслуговуються діти-сироти, інваліди, позбавлені батьківського піклування та з багатодітних і малозабезпечених родин. Крім того, колектив театру є постійним гостем у дитячих будинках та спеціалізованих школах-інтернатах області. З особливою старанністю, в рамках акції «Різдвяний янгол», для цих дітей ми готуємо благодійні новорічні вистави та  розважальні програми. Загалом за рік, у середньому, наш колектив благодійно обслуговує  близько 4000 дітей різних пільгових категорій.

   Згідно спільної угоди між управлінням освіти і науки, управлінням культури і туризму облдержадміністрації та МНС, наш театр,
з метою ознайомлення дітей з правилами безпеки життєдіяльності та запобігання пожежам, проводить показ вистав «Готель «У Мурзика» В.Ігнатьєва, «Кицьчин дім» С.Маршака, "Ведмідь-рятівник" Є.Гімельфарба та "Пригоди маленького автомобільчика" Ю.Тітарова. 
    Для успішного розвитку театру директор Г.М.Педько налагодив дружні стосунки з багатьма театральними колективами України і став запрошувати для творчої співпраці іменитих режисерів. Так завдяки заслуженому артисту України Анатолію Поляку, кіровоградські глядачі познайомилися з чудовою дитячою драматургією одного з найкращих українських авторів нашого часу Всеволода Нестайка. Вистави, створені за його п’єсами: «Солом’яний Бичок і рок-група «Козачок»(2004р.), «Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат»(2005р.), «Таємниця рудого Жевжика»(2005р.), стали гордістю  нашого театру. Ці та інші вистави у постановці Анатолія Поляка: «Лисичка, Котик і Півник» О.Олеся, «Троє поросят і сірий Вовк» С. Михалкова, «Кицьчин дім» С.Маршака , «Лускунчик» за Е.Гофманом, "Івасик-Телесик" О.Олеся, "Братик Ослик" С.Ковальова користуються найбільшим попитом серед любителів мистецтва театру ляльок. Окрім того, у травні 2007 року вистава «Таємниця рудого Жевжика» В.Нестайка нагороджена Дипломом VI Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Золотий Телесик», що проходив  у Львові, а вистава «Кицьчин дім» С.Маршака – Дипломом V Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Подільська лялька» у м. Вінниця.  У грудні 2014 року Анатолій Петрович вже в якості головного режисера нашого театру здійснив постановку вистави "Казка про Кая і Герду" Н.Ланге (за казкою Г.Х.Андерсена "Снігова Королева"). А навесні 2015-го на нашій сцені ожила Шевченківська "Наймичка", яка здобула багато нагород різних театральних форумів і для колективу, і для її виконавців.

  Творча співпраця з заслуженим діячем мистецтв України Євгеном Гімельфарбом, відомим своїми постановками не
лише на теренах України, Росії, але й Німеччини, Бельгії та Америки, теж принесла вагомі плоди. Вистава «Про Хому та щуку» (2007р.), створена за мотивами п’єси Марка Кропивницького «По щучому велінню», у вересні 2008 року стала Лауреатом  І Всеукраїнського фестивалю театрів ляльок «Лялькова веселка» у м. Запоріжжі;  виконавець ролі Хоми, провідний майстер сцени Геннадій Стогодюк, отримав Диплом «За кращу чоловічу роль» та цінний приз, а у жовтні колектив театру з цією виставою був відзначений Дипломом  ХІ Міжнародного фестивалю театрів для дітей «Інтерлялька», що проходив у м. Ужгород. Завдяки Євгену Юзефовичу, у репертуарі театру з'явилася перша постановка для дорослого глядача - "Ніч напередодні Різдва" за М.Гоголем(2009р.). Ця вистава теж стала дипломантом Всеукраїнського фестивалю "Лялькова веселка" у м.Запоріжжі у 2010 році та "Мереживо казкове" (м.Черкаси-2017р.). У 2011-у вистава "Собаче серце" за однойменним твором М.Булгакова, отримала Диплом Міжнародного театрального фестивалю "Сцена людства", що проходив у м.Черкаси, а у 2012-му - нагороди Відкритого фестивалю "Госпожа удача" (м.Луганськ). У квітні 2012 року репертуар театру поповнився оригінальною постановкою "Декамерон" за Дж.Боккаччо, а у грудні - виставою "Вій" за М.Гоголем.

  Знайомство з художнім керівником Чернігівського обласного театру ляльок,  заслуженим артистом України Віталієм Гольцовим, створило умови для проведення восени 2007 року обмінних гастролей. Вистава «Таємниця рудого Жевжика» В.Нестайка, яку запропонував наш колектив чернігівчанам, вразила не лише малечу, але й дорослого глядача. Чернігівські митці подарували кіровоградським глядачам виставу за п’єсою чеського драматурга  Л.Дворського «Принцеса, що стрибає». А вже влітку 2008 року  В.Гольцов здійснив постановку вистави за своєю  п’єсою «Вовченятко з казкової торби» на кіровоградській сцені.

  У листопаді 2008 року вистава «Готель «У Мурзика» за п’єсою В.Ігнатьєва отримала Дипломом
«За оригінальне розкриття актуальної теми» V Міжнародного міні-фестивалю авторських вистав театрів ляльок «Лялькові рандеву», що проходив у м. Чернігові,  а колектив театру нагороджено Подякою управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації за розвиток і популяризацію театрального мистецтва.

 Вдалою була творча співпраця з Юрієм Тітаровим, заслуженим діячем мистецтв України Ярославом Грушецьким. Чудові вистави з'явилися у репертуарі і завдяки нашим актрисам, Л.Черкашиній, В.Ставріаніді-Стогодюк та Е.Новопашеній, які в якості режисерок здійснили кілька гучних постановок.

 У лютому 2018 року, за результатами конкурсу, на посаду головного режисера театру пройшов заслужений артист України Олександр Кузьмин. Наприкінці квітня, закінчивши усі поточні творчі справи, він приступив до виконання своїх обов'язків у нашому театрі.  На жаль, з новим творчим керманичем за піврічний період була поставлена лише одна вистава "Їжачок-хитрячок". Майбутнього творчого розвитку разом з колективом Олександр Борисович "не бачив", тому пішов.

  А після того наш колектив познайомився з драматичним режисером з Миколаєва - Віктором Смірновим, завдяки якому вже у березні 2019 року, до професійного свята, ми успішно презентували чудову сучасну виставу, фантасмагоричну трагікомедію О.Вітра "Станція або Розклад бажань на завтра". 

  У відомій казці Г.Х.Андерсена «Олє Лукоє» говориться: «Казка – дуже тонка річ: доторкнешся грубою рукою - і вона зникне». Сьогодні ми можемо впевнено сказати, що у нас є умілі й талановиті руки відданих своїй справі лялькарів: заслужених артистів України Вікторії Ставріаніді-Стогодюк(2009р.), Лідії Черкашиної(2012р.) та Геннадія Стогодюка(2013р.), артистів-ляльководів вищої категорії Тамари Осауленко, Тетяни Ігнатьєвої, Володимира Кравченка, Інни Марченко, артистів-ляльководів І категорії: Евеліни Новопашеної, Олени Мудрієвської, Максима Борисова, Івана Кучерука. Перші кроки у професії вдало зробили молоді актори - Тетяна Бричка, Сергій Ладченко, Лілія Дяченко. Особисті досягнення наших лялькарів неодноразово відзначалися подяками, грамотами, почесними грамотами управління культури і туризму, обласної державної адміністрації та обласної ради, а Л.Черкашина та В.Ставріаніді-Стогодюк мають у своєму арсеналі  й міністерські відзнаки. За визначенням спеціальної комісії, першим лауреатом обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини», заснованої у 2008 році, у номінації «За внесок у розвиток професійного музичного, театрального, хореографічного, фото- та кіномистецтва» серед семи претендентів став актор нашого театру, провідний майстер сцени Геннадій Стогодюк. Вже за три роки премія дісталася акторові Володимиру Кравченку, а у листопаді 2018 року - Максиму Борисову.  

   Для переймання досвіду у виготовленні ляльок різних систем та традицій української школи акторської майстерності, у тому числі і у ляльководінні,  протягом 2004-2014 років наш театр неодноразово відвідували  викладачі акторських факультетів американських університетів, професори Френк Гальяно, Девід Елієт, а також Павло Босий з канадськими студентами.

  За вагомий внесок у розвиток і популяризацію української культури і театрального мистецтва колектив театру у 2005 році нагороджено Почесною грамотою обласної державної адміністрації  і обласної ради, а директор театру Г.Педько у 2006 році за високі творчі досягнення та пропаганду театрального мистецтва нагороджений Почесною грамотою Міністерства культури і мистецтв України та відзнакою Міністерства культури і туризму України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв»(2007р.). А вже у жовтні 2009 року директор театру став заслуженим працівником культури України, а у листопаді театру надано статус "Академічного". 

 
Понад 40 років діяльності (1970-2012рр.) віддав служінню мистецтву театру ляльок головний художник театру, персональний член УНІМА, заслужений працівник культури України, лауреат обласної премії ім.О.Осмьоркіна Василь Макарович Остапенко. Близько 150 вистав нашого театру народилися завдяки талановитому майстрові. Його роботи – картини, макети, ляльки – були представлені на театральних виставках у Москві, Тбілісі, Празі, Києві, Харкові, Луцьку, Кіровограді. На честь його 75-річчя, до якого Василь Макарович не дожив кілька місяців, в обласному художньому музеї була організована виставка робіт Майстра. Творчу біографію В.Остапенка та його роботи включено у збірку "Художники України". Пам’ять про видатного митця залишиться жити у спогадах колег, у ляльках і виставах, у серцях наших глядачів. А у вересні 2018 року, на честь Майстра, на фасаді театру ляльок встановлено меморіальну дошку.

    З ректоратом Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенка-Карого свого часу був укладений договір про проходження практики студентами театрального факультету на базі нашого театру. У травні 2008 року свою першу дипломну роботу, постановку вистави «Кумедні крукоруки» В.Виходцевського, в якості режисера - постановника,  здійснила випускниця університету Венера Ібрагімова. А у травні 2009 року прем’єрна вистава «Колобок» Є.Патрика у її постановці, була відзначена Дипломом Шостого Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Подільська лялька» у Вінниці. 

  Гарним доповненням до репертуару театру стали вистави "Курочка Ряба" Р.Качанова, "Мийдодір" Ю.Чеповецького та "Айболить і Бармалей" за К.Чуковським у постановці Олександра Іноземцева. 

  У вересні 2011 року випускниця режисерського факультету Харківського університету мистецтв ім.І.Котляревського Ольга Гнатюк, під керівництвом свого майстра, Євгена Гімельфарба, здійснила в якості дипломної роботи постановку вистави для дітей "Сонечко і Сніговички" за п'єсою О.Веселова.  Пізніше - "Хитре Лисеня" В.Павловскіса.

     Досягнення та творчі події театру постійно висвітлюються у різних засобах масової інформації. З метою популяризації мистецтва обласного театру ляльок та з нагоди 250-річчя міста (2004р.), підготовано та включено до книги  «Кіровоград» сторінка про історію та сьогодення театру.  Інформація про театр ляльок занесена до книги «Хто є хто на Кіровоградщині»(2007р.)
   До 75-річного ювілею театру створено і надруковано книгу " 75 років з добром у серці і лялькою в руках".

 У вересні 2019 року наш колектив провів перший Відкритий театральний фестиваль "Scene-Fest", присвячений 80-річчю заснування Кіровоградського академічного обласного театру ляльок. 

  Продовжуючи славні театральні традиції Кіровоградщини, ми і надалі даруватимемо маленьким шанувальникам мистецтва театру ляльок багато нових і яскравих вистав, щоб на нашій сцені завжди панував дух Добра, Любові і Справедливості.



© 2009-2011. Ідолов Станіслав. Всі права захищені.
Rambler's Top100