Кіровоградський академічний обласний театр ляльок

Новини
                    Фестивальний післясмак
Майже тиждень тому завершився ІІ Відкритий театральний фестиваль "Scene-Fest", присвячений 50-річчю "Вересневих самоцвітів". А ми усе ще згадуємо яскраві виступи колективів, адже у цьому році на нашій сцені були представлені постановки 10 різних театрів - державних і приватних, професійних і аматорських, драматичних і театрів ляльок. Творчий рівень більшості з них був дуже високим.
 Наразі поділимося своїми спогадами і враженнями. Про виступ криворізьких і херсонських лялькарів ми вже писали. Тепер – щодо інших.
Другий день фестивалю відкривали запорізькі лялькарі інтерактивною виставою "Веселий урок" О.Шило. Разом з кумедними героями діти активно повторювали ігрові завдання, щоб навчити забавного Створика вимовляти голосні звуки. Актриси грали весело і завзято.
  Творча майстерня НЦТМ імені Леся Курбаса "Театр у кошику" представили психологічну драму "Я йду, Христе!".  Пошук віри, дорога до Бога, усвідомлення своєї місії в житті і не відступництва від неї, а ще – висока культура почуттів – як суто людських, так і релігійних. Виставу натхненно грали заслужені артисти України: в ролі митрополита Андрея – Володимир Губанов (м.Київ), Софія Шептицька – Лідія Данильчук (м.Львів). Режисер- Ірина Волицька.
 Увечері Перший недержавний театр Маріуполя "Terra Incognita", під керівництвом Анатолія Левченка, представив монодраму за п'єсою Неди Нежданої "Голос тихої безодні". Актриса Дар'я Іванова, під супровід дримби (Енді Толедо) просто "рвала душу" у боротьбі почуттів своєї героїні.  Її трагічну долю ми побачили у реальній історії штучних Голодоморів в Україні 30-х років. Це було містичне дійство у переплетенні з фантастикою. Звичайна сільська дівчина може читати думки, розмовляти без слів, передбачати майбутнє і спілкуватися з духами.
Але головне - вона, як їй здається, може літати. Щоправда, не вміє, і тому весь час намагається зрозуміти, які повинні скластися умови, щоб вона могла полетіти звідси. Назавжди.
Хлопець, якого вона любить служить комуністичній ідеї.
Він брав участь у розстрілі її батька. Але вона й досі його кохає і мучиться від несумісності. Вона замислюється про існування вищих сил, і про те, чи є її вина в тому, що відбувається.

Хлопець дає їй мішок зерна, щоб врятувати матір і молодших дітей. Однак мати вмирає від горя і голоду... І тут вона відчуває, що може злетіти.

  Миколаївський приватний театр ляльок "ІстАрт" зіграв комедійну повчальну казку "Федорине горе" за твором К.Чуковського.  Наталія Григор'єва, в образі Федори, підкорила публіку своєю яскравою артистичністю. Молоді актори, Богдан і Ганна Жубрик, склали їй чудову сценічну компанію, запалюючи глядачів веселими танцями.
 Кожна постановка Ярослава Грушецького завжди вирізняється особливим філософським підтекстом, який і змушує глядача докопуватися до істин. У представленій казці "Хочу бути великим" Г.Сапгіра, Г.Циферова, маленьке Кошенятко і великий Лев мріяли про диво - якби можна було одразу вирости, а дорослим повернутися у дитинство. Їм здавалося, що саме цього їм і не вистачає для справжнього щастя. Та ось, одного разу, диво таки сталося і почалися веселі пригоди маленького Лева і великого Кошеняти. Повчальну історію у виконанні черкаських лялькарів мені подивитися не вдалося. Але колеги розповіли, що артисти - Дарина Харченко, Сергій Табашнюк, Наталія Фісенко та Олена Віттель - дуже емоційно зіграли і, як завжди, отримали заслужені овації.
 Вперше на нашому фестивалі, одразу дві постановки представив колектив театру "Соломія" з м. Коломиї, що на Франківщині. Прем'єра монодрами за п'єсою Олега Миколайчука-Низовця "Дикий мед у рік чорного півня" викликала справжній шквал емоцій і переживань у кожного глядача. За сюжетом, нещасна покинута жінка постала перед тяжким вибором - залишити дитя, що б'ється під серцем, чи перервати його життя. Прагматичний розум вже готовий прийняти рокове рішення, але материнське серце не дає поставити крапку. Неймовірна енергетика, яку навколо себе генерувала фантастична актриса Мар'яна Кодіна-Іванович, бурхливою хвилею пройшлася по залу і затопила серця присутніх щирим співчуттям нещасній жінці. Кумедної гостроти додавала ціла купа цибулі, яку ошаленіла героїня нещадно шматувала і сікла ножем, виливаючи свій душевний біль з гіркими слізьми.
 У другій постановці, романтичній імпрезі за поезією Т.Іванович "Що таке ЖІНКА?", актриса вразила і заворожила присутніх своєю граціозністю, жагучою пристрастю, ефірною легкістю і неймовірно прекрасним вокалом. Кохання до нестями, зрада, ненависть, прощення і - знову кохання...
Беззаперечний артистизм актриси і її феєрична гра мали прогнозований фінал - публіка стоячи аплодувала виконавцям кілька хвилин. А по тому, за лаштунки ринулися учасники фестивалю, щоб привітати артистів з приголомшливим успіхом.
  Далі була прем'єра нашої готичної казки "Карлик Ніс" за твором В.Гауфа. Хоч себе розхвалювати і не прийнято, та все ж постановник, заслужений діяч мистецтв України Ярослав Грушецький, за словами деяких критиків, здійснив сценічний шедевр.
Фантастична сценографія Карини Чепурної, музика К.В.Глюка, у поєднанні з сучасними роковими і ліричними композиціями, та майстерна акторська гра зробили свою справу. Тож ми глибоко вдячні пану Ярославу, пані Карині, усій нашій творчій команді і кожному співробітнику, хто доклав зусиль і старань для народження такого "Карлика Носа"!
 Миколаївські артисти - колектив театру-студії "В.Т.и.К. з Узвозу", під керівництвом Віктора Смірнова, на жаль, не змогли відіграти драматичний екшн "Вовки, як люди. Люди, як вовки" О.Вітра, під відкритим небом. Погода швидко змінювалася, тому показ довелося перенести у глядацьку залу. Та на гру акторів це зовсім не вплинуло. Розіграна ними вовча боротьба за владу з усім набором людських "звірячих" вчинків - підступу, зради, підлості, маніпуляцій та решти притаманних кандидатам безчесних дій, що за будь-яку ціну намагаються досягти верхівки чи утриматися на гребені влади, була зрозуміла кожному глядачеві. Майстерність Сергія Попова (вовк Гро) значно вирізнялася поміж інших виконавців. Молодим акторам є гідний приклад для наслідування.
  Завершила програму фестивалю наша прем'єрна інтерактивна казка "Як Микита з ярмарку йшов".
Глядачі одразу упізнали відомих героїв української народної казки "Колосок", за мотивами якої заслужена артистка України Вікторія Ставріаніді-Стогодюк і Евеліна Новопашена здійснили постановку. Весело і дружно діти виконували різні завдання Микити (у "живому" плані - актор Іван Кучерук), який привчав до праці ледачіх мишенят, а разом з ними і маленьких театралів.
 Крім вистав, в рамках фестивалю відбулася зустріч з видатними українськими драматургами сучасності. Наукові співробітники творчої майстерні Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса (м.Київ) - Неда Неждана і Олег Миколайчук-Низовець - провели презентацію останніх драматургічних видань – антології сучасної експериментальної п’єси «Інша драма» та збірки драматургічних творів «Алхімія часу». А також познайомили присутніх з інтернет-ресурсами і сайтами, де можна дізнатися про діяльність Центру та новітні п'єси сучасних авторів. Тим приємніше було наживо спілкуватися з талановитими авторами, адже у програмі нашого фестивалю були представлені одразу три постановки за їхніми творами.
  Сподіваємося, що творчий післясмак фестивалю буде приємним і тривалим і для глядачів, і для учасників. А ми віднині дуже щасливі, що наша фестивальна родина поповнилася новими яскравими колективами! Натхненної творчості вам, дорогі колеги, і нових звершень!
 Фото з виступів колективів можна переглянути на сторінці театру у соцмережі "Фейсбук"

https://www.facebook.com/1358933510881028/posts/

October 2, 2020, 3:54 pm

Повернутись до новин
© 2009-2011. Ідолов Станіслав. Всі права захищені.
Rambler's Top100