Такої вистави ніколи не бачила. Не якийсь перебіг подій чи відрізок чийогось життя. А тяжка, потребуюча мислення, постійного слухання, вистава. Вистава для дорослих. Має назву "Станція або Розклад бажань на завтра". Режисер Віктор Смірнов. В ролях лише три акторки, але як грали! Зуміли передати внутрішнє Я шести жінок. Найбільше вразило - бажання, мрія не здійсниться, доки я цього дійсно не схочу. По-справжньому, коли для тебе це буде надважливим. Бо часто ж буває - бажаємо чогось, неначе і мріємо про це, а воно не здійснюється. І ти не звертаєш уваги на те, що насправді це бажання не твоє, воно потрібне щоб підняти планку самооцінки, щоб похизуватися перед подругами, колегами чи догодити дітям, батькам. І лише коли це справді твоє бажання, дійсно Твоє, без вищеперерахованого, нехай воно і дивакувате, але воно виносене в душі або блискавкою прошило твоє серце - тоді це Бажання, Мрія, а не плани на завтра. Від таких бажань віє щирістю. І вони неодмінно збуваються. Ще привертає увагу постійна гра жінок на сцені з масками (ідея - ось тут я з тобою розмовляю щиро і відверто, Я справжня; а за хвилину - одягаю маску: я лицемірка, я підстроююся під тебе, я неприродня). Вистава дуже сподобалася. Навіть шикарна для ума. Деякі вислови намагалася запамятати, так вони влучно зайшли в серце. Дякую творчому колективу театру за майстерність, цікаву гру, яскраві враження. Рекомендую до перегляду.

Адміністратор: Щиро дякуємо, пані Ірино, за Вашу високу оцінку!