Кіровоградський академічний обласний театр ляльок

Наш театр
     Історія театру

Початок своєї історії Кіровоградський обласний театр ляльок бере ще у довоєнні роки. Після утворення Кіровоградської області, у січні 1939 року, перед мешканцями міста постало чимало завдань господарського і культурного характеру. Серед них - питання організації дитячого театру. З цією метою комітетом у справах мистецтв були відібрані найкращі учасники гуртків художньої самодіяльності у складі: О. Шульги,  М.Мартинюка, О. Заболотного, К. Корданець, А.Герасимчука і направлені до Києва на курси акторів-ляльководів. А вже в липні 1939 року газета «Кіровоградська правда» опублікувала звіт колективу: «Днями наша група закінчує курси, і ми повертаємося до Кіровограда. Одночасно з навчанням ми підготували виставу «Троє поросят» у постановці Володимира Козловського.

Декорації, ляльки, світлове оформлення виготовлені у Києві. Після прем`єри «Трьох поросят», театр візьметься за постановку п`єси «По щучому велінню». З новими силами і невичерпним натхненням ми розпочнемо роботу по обслуговуванню дітей».
    Молоді, завзяті, веселі й талановиті та ще й дуже співучі і жадібні до роботи, - такими були перші учасники акторської трупи новоствореного театру ляльок.

      Рішенням Президії міської ради від 13. Х. 1939 року за номером 44/365 у розпорядження Кіровоградського державного пересувного театру ляльок була передана будівля колишнього клубу технікуму сільськогосподарської механізації.

     2 квітня 1941 року наказом за №174 комітет у справах мистецтв при Раді народних комісарів СРСР затвердив Статут Кіровоградського державного  обласного пересувного театру ляльок.  На той час директором театру був Волченко Г.І., а режисером – Щербаков П.С. У репертуарі театру вже були 4 вистави: «Троє поросят», «По щучому велінню», «Гусеня» та «Юні патріоти». Актори працювали з великим натхненням, встигали дати  по три-чотири вистави у день, обслуговуючи маленьких глядачів у найвіддаленіших куточках області. Звістка про війну внесла корективи у роботу театру. Директор і режисер пішли на фронт, а керівництво колективом узяв на себе О. Заболотний. Наказом комітету у справах мистецтв від 30.06.1941 року була припинена діяльність усіх театрів на території СРСР на час військових дій, та через рік кіровоградські лялькарі вирішили поновити діяльність, і не дивлячись на небезпеку, продовжили дарувати свій талант дітям. За період 1942-1944 років під керівництвом О.Заболотного були створені чотири нові вистави: «Коза-Дереза», «Червона Шапочка», «Травнева ніч», «Теремок» та відновлено виставу «Троє поросят».
  Після визволення України від фашистських загарбників колектив театру з повною силою узявся до роботи. Відділ мистецтв призначив  директором Г.Халютіна. З’явилися нові постановки: «Колобок», «Великий Іван», «Мишко» та інші. Невдовзі повернувся до театру П.Щербаков, і вже у 1948 році  Кіровоградський театр ляльок був найкращим закладом у системі  обласного відділу мистецтв по всіх показниках.

   З 1949 по 1970 рік театр ляльок працює при обласній філармонії як «Дитяча бригада», а  частина колективу організовує театральну студію у Будинку піонерів під керівництвом О.Заболотного.

   У  вересні 1970 року згідно наказу Ради міністрів УРСР «Про створення театрів для дітей»  колектив «Дитячої бригади» під керівництвом режисера Григорія Яковича Шаліти стає основою Кіровоградського обласного театру ляльок.  Акторська трупа у складі Лариси Чухрій, Тетяни Рубцової, Лідії Кубицької,  Надії Пасічник, Віталія Дорошенка,  з творчим завзяттям узялися дарувати дітям живу казку. Директором  була призначена Віра Іванівна Махоріна. Пізніше до складу театру приєдналася акторська трупа зі Львова на чолі з головним режисером Богданом Ланєм. Вперше до театру в якості художника-постановника потрапляє випускник Одеського  художньо-театрального училища Василь Макарович Остапенко.

Через рік колектив театру вже пишався новоствореними роботами: «Пурпурова квіточка» за С.Аксаковим, «Машенька та Ведмідь» Г.Ландау, «Веселі ведмежата» М. Поліванової, «Одноокий Дев», «Заєць, Півень та Лиска», «Горбоконик» В. Курдюмова, «По щучому велінню» О.Тараховської, які з задоволенням переглянули понад 127 тисяч глядачів не лише Кіровоградщини, але й Херсонської області. А ще через рік прем’єрну виставу «Ще раз про Червону Шапочку» С.Єфремова та С. Когана  у постановці режисера Б.Ланя радісно зустрічали маленькі любителі театру ляльок Дніпропетровщини та багатьох областей України.


  У травні 1972-го колектив театру вперше взяв участь у  республіканському фестивалі театрів для дітей у м. Вінниця з виставами О.Тараховської «По щучому велінню», за сценографію до якої нагороджений Дипломом І ступеня  та «Про велетня і відьму» А. Бородян і  Д.Шполянської. Цього ж року макети й ескізи Василя Остапенка до вистави «Горіхова лозинка» були представлені в експозиції на Всесоюзній виставці робіт художників театрів ляльок у Москві. Інші роботи Василя Макаровича побували на різноманітних виставках у Києві, Ташкенті, Тбілісі, Празі. Список нагород театру поповнився Дипломом Міністерства культури СРСР за участь у фестивалі болгарської драматургії (1978р.) за виставу «Твоя зірочка» І.Острікова, Дипломом фестивалю, присвяченого 60-річчю Жовтня за виставу «Скажи своє ім’я, солдате» О.Вертинського  (1977р.), Дипломом лауреата фестивалю румунської драматургії (1982р.) за виставу «Сонячний промінчик» А.Попеску. А маленька лялька-маріонетка головного героя цієї вистави, мишенятка Муфа, створена за ескізом головного художника театру В.Остапенка, привертала увагу численних відвідувачів Всесоюзної виставки ляльок у Москві, була найкращим експонатом на організованій в рамках Першого республіканського фестивалю театрів ляльок виставці у м. Луцьк, викликала неабияку радість спілкування у юних і дорослих учасників багатьох творчих зустрічей і, нарешті, зайняла почесне місце серед музейних експонатів театру. За високі творчі досягнення Василь Остапенко у 1980 році здобув звання заслуженого працівника культури України.

    За сімдесят п'ять років діяльності, колективом театру створено близько 200 високохудожніх постановок за класичними творами всесвітньо відомих авторів: Ш.Перро, Г.Х.Андерсена, Д.Радарі, братів Грімм, Е.Т.А. Гофмана, О.Пушкіна, М.Гоголя, І.Франка, С. Михалкова, С.Маршака, К.Чуковського, О.Олеся та сучасних дитячих драматургів: Ю.Чеповецького, Г.Усача,  Р.Качанова, І. та Я. Златопольських, М.Бартенєва, Н.Шейко-Медведєвої, В.Нестайка та інших. 
 

 
За період з 1970 по 1998 роки  свій неповторний талант у створення чудових  театральних постановок вкладали  високопрофесійні режисери: Г.Шаліта, Б.Лань, М.Любенко, В.Пархоменко, П.Линьов, В.Джагар, Є.Ушаков, О.Тіктінер, О.Банна, О.Інюточкін, Л.Попов, А.Шуба, Ю.Жеребцов, М.Хомандюк, В.Дейнекін, С.Козир, О.Кузьмин. 

 З 1976 року Кіровоградський обласний театр ляльок приймає своїх глядачів у власному приміщенні, що розташоване у самому центрі міста, на площі ім.Б.Хмельницького. Але й гастрольний графік, особливо у 80-х роках, був достатньо напружений. З улюбленими героями казок, втіленими у життя талановитими кіровоградськими лялькарями,  корисно і весело проводили час глядачі багатьох областей України, Росії, а також  Латвії, Білорусі, Молдови, Дагестану, Удмуртії, Башкирії. 

  Багато сил і енергії на посаді директора театру ляльок (1982-1998р.р.)віддав розвитку і пропаганді театрального мистецтва Валентин Іванович Янкул.

 
Неабияку славу принесли театру цікаві акторські знахідки молодих випускників Саратовського та Дніпропетровського театральних училищ, що поповнили трупу на початку 90-х. За особистий творчий внесок та перемогу на конкурсі молодих талантів у 1984 році актор театру Вадим Довлетов став Лауреатом обласної премії ім. І.Микитенка, а  Геннадій Стогодюк отримав  Грамоту театру.

 До 50-річного ювілею колектив театру підготував спеціальну програму з найкращих вистав, яка була представлена в якості творчого звіту у 1989 році у м. Києві. Серед них: «Кіт у чоботях» Я.Рохліна, «Два пуделі» С.Злотникова, «Лис Микита» І.Франка.  На урочистостях з нагоди свята зібралися колеги з багатьох міст України, Росії, а також з Болгарії. Високу оцінку творчості наші лялькарі отримали з вуст відомого талановитого актора Зіновія Гердта та «батька усіх радянських ляльок» Сергія Образцова. Особливу шану і подяку керівники міста, області, присутні гості та  постійні глядачі  висловлювали ветеранам театру: К.Корданець, О. Шульзі, М.Кравченко, Н.Шевченко, О.Несторовій, А.Каменській, О.Малому, П.Смирнову, Р.Набокі та іншим. 

  І молода акторська зміна ревно берегла і  примножувала творчі  традиції та досягнення  визнаних, досвідчених майстрів. У 1992 році колектив театру нагороджено Дипломом І Міжнародного фестивалю театрів ля
льок «Кришталеві вітрила», що проходив у м. Херсон, за виставу «Про Кошенятко, зірочку і ще про дещо» за п’єсою З.Білярської. У 1999 році за участь у Всеукраїнській акції «Добрик крокує планетою» і спеціально створену авторську виставу за п’єсою актора театру С.П’яткіна  «Казка про Добрика та золоті яблука», колектив нагороджено Дипломом Українського фонду добра.

    З грудня 1998 року театр очолив Григорій Миколайович Педько. З цього часу лялькарі велику увагу приділяють розширенню творчої роботи з дітьми. Так у 2000 році засновано щорічний конкурс «Кращий глядач сезону» та «Дитячу лотерею», почали проводитись  конкурси малюнку за сюжетами прем’єрних вистав, щотижневі ігрові та розважальні програми на розвиток творчої активності маленьких глядачів: «Казкове колесо», «Дитяче караоке», «Щасливий квиточок», «Зіграємо казку», «Веселий потяг», «Тато, мама, я - театральна сім’я» та багато інших. 

 З 1999 року майже усі вистави театру переведено на українську мову виконання.  Творчий колектив  стає постійним учасником щорічного Всеукраїнського свята театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти», що проходить на  території музею-заповідника «Хутір Надія», святій батьківській землі видатного театрального діяча І. Карпенка-Карого. 

  За вагомий внесок у виховання дітей області та пропаганду українського театрального мистецтва колектив театру у 2000 році нагороджено Грамотою обласної державної адміністрації та обласної ради.

   Одним з важливих питань для нашого театру є участь в організації дозвілля   дітей під час літнього відпочинку в оздоровчих таборах області та на відкритих майданчиках і парках міста, куди  малеча з задоволенням приходить на зустріч з казкою. За вагомий внесок у реалізацію Державної програми відпочинку та оздоровлення дітей у 2003 році наш театр нагороджено Почесною грамотою Державного комітету України у справах сім’ї та молоді.

  Щороку колектив театру бере участь у благодійній акції «Свято білої квітки», що проводиться за ініціативою громадської організації «Просвіта» на території Свято-Преображенського собору, під час якої збираються кошти на невідкладні потреби дитячих лікарень та спеціалізованих закладів. На протязі всієї діяльності театру безкоштовно обслуговуються діти-сироти, інваліди, позбавлені батьківського піклування та з багатодітних і малозабезпечених родин. Окрім того, колектив театру є постійним гостем у дитячих будинках та спеціалізованих школах-інтернатах області. З особливою старанністю в рамках акції «Різдвяний янгол» для цих дітей ми готуємо благодійні новорічні вистави та  розважальні програми. Загалом за рік у середньому наш колектив благодійно обслуговує  близько 4000 дітей різних пільгових категорій.

   Згідно спільної угоди між управлінням освіти і науки, управлінням культури і туризму облдержадміністрації та МНС, наш театр проводить показ вистав «Готель «У Мурзика» В.Ігнатьєва, «Кицькин дім» С.Маршака та "Ведмідь-рятівник" Є.Гімельфарба з метою ознайомлення дітей з правилами безпеки життєдіяльності та запобігання пожежам. 

    Для успішного розвитку театру директор Г.М.Педько налагодив дружні стосунки з багатьма театральними колективами України і став запрошувати для творчої співпраці іменитих режисерів. Так завдяки заслуженому артисту України Анатолію Поляку, кіровоградські глядачі познайомилися з чудовою дитячою драматургією одного з найкращих українських авторів нашого часу Всеволода Нестайка. Вистави, створені за його п’єсами: «Солом’яний Бичок і рок-група «Козачок»(2004р.), «Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат»(2005р.), «Таємниця рудого Жевжика»(2005р.) стали гордістю  нашого театру. Ці та інші вистави у постановці Анатолія Поляка: «Лисичка, Котик і Півник» О.Олеся, «Троє поросят і сірий Вовк» С. Михалкова, «Кицькин дім» С.Маршака , «Лускунчик» за Е.Гофманом, "Івасик-Телесик" О.Олеся, "Братик Ослик" С.Ковальова користуються найбільшим попитом серед любителів мистецтва театру ляльок. Окрім того, у травні 2007 року вистава «Таємниця рудого Жевжика» В.Нестайка нагороджена Дипломом VI Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Золотий Телесик», що проходив  у Львові, а вистава «Кицькин дім» С.Маршака – Дипломом V Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Подільська лялька» у м. Вінниця.  У грудні 2014 року Анатолій Петрович вже в якості головного режисера нашого театру здійснив постановку вистави "Казка про Кая і Герду" Н.Ланге (за казкою Г.Х.Андерсена "Снігова Королева"). А навесні 2015-го на нашій сцені ожила Шевченківська "Наймичка".

  Творча співпраця з заслуженим діячем мистецтв України  Євгеном Гімельфарбом, відомим своїми постановками не
лише на теренах України, Росії, але й Німеччини, Бельгії та Америки, теж принесла вагомі плоди: вистава «Пурпурова квіточка»(2006р.) за твором С.Аксакова має велике виховне значення і дуже подобається глядачам молодшого шкільного віку, а вистава  «Про Хому та щуку» (2007р.), створена за мотивами п’єси Марка Кропивницького «По щучому велінню», у вересні 2008 року стала Лауреатом  І Всеукраїнського фестивалю театрів ляльок «Лялькова веселка» у м. Запоріжжі;  виконавець ролі Хоми, провідний майстер сцени Геннадій Стогодюк, отримав Диплом «За кращу чоловічу роль» та цінний приз, а у жовтні колектив театру з цією виставою був відзначений Дипломом  ХІ Міжнародного фестивалю театрів для дітей «Інтерлялька», що проходив у м. Ужгороді. Завдяки Євгену Юзефовичу у репертуарі театру з'явилася перша вистава для дорослого глядача "Ніч перед Різдвом" за М.Гоголем(2009р.) Ця вистава теж стала дипломантом Всеукраїнського фестивалю "Лялькова веселка" у м.Запоріжжі у 2010 році. А наступного року вистава "Собаче серце" за однойменним твором М.Булгакова, у постановці Євгена Гімельфарба, отримала Диплом Міжнародного театрального фестивалю "Сцена людства", що проходив у м.Черкаси. 1 квітня 2012 року репертуар театру поповнився оригінальною постановкою "Декамерон" за Дж.Боккаччо, а 6 грудня - виставою "Вій" за М.Гоголем.

  Знайомство з художнім керівником Чернігівського обласного театру ляльок,  заслуженим артистом України Віталієм Гольцовим створило умови для проведення восени 2007 року обмінних гастролей. Вистава «Таємниця рудого Жевжика» В.Нестайка, яку запропонував наш колектив чернігівчанам, вразила не лише малечу, але й дорослого глядача. Чернігівські митці представили на суд кіровоградських глядачів виставу за п’єсою чеського драматурга  Л.Дворського «Принцеса, що стрибає». А вже влітку 2008 року  В.Гольцов здійснив постановку вистави за своєю  п’єсою «Вовченятко з казкової торби» на кіровоградській сцені.

  У листопаді 2008 року вистава «Готель «У Мурзика» за п’єсою В.Ігнатьєва нагороджена Дипломом  V Міжнародного міні-фестивалю авторських вистав театрів ляльок «Лялькові рандеву», що проходив у м. Чернігові, «За оригінальне розкриття актуальної теми», а колектив театру -  Подякою  управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації за розвиток і популяризацію театрального мистецтва.

  У відомій казці Г.Х.Андерсена «Олє Лукоє» говориться: «Казка – дуже тонка річ: доторкнешся грубою рукою - і вона зникне». Сьогодні ми можемо впевнено сказати, що у нас є умілі й талановиті руки відданих своїй справі лялькарів: заслужених артистів
України Вікторії Ставріаніді-Стогодюк(2009р.), Лідії Черкашиної(2012р.) та Геннадія Стогодюка(2013р.), артистів-ляльководів вищої категорії Тамари Осауленко, Тетяни Ігнатьєвої, Володимира Кравченка, Інни Марченко, артистів-ляльководів І категорії: Евеліни Новопашеної, Олени Бєляєвої, Максима Борисова та молодого, але не менш талановитого Івана Кучерука. Перші кроки у професії вдало зробила Тетяна Бричка. Нині черга Інни Сліпенської. Особисті досягнення наших лялькарів неодноразово відзначалися подяками, грамотами, почесними грамотами управління культури і туризму, обласної державної адміністрації та обласної ради, а Л.Черкашина та В.Ставріаніді-Стогодюк мають у своєму арсеналі  й міністерські відзнаки. За визначенням спеціальної комісії першим лауреатом обласної премії в галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини», заснованої у 2008 році, у номінації «За внесок у розвиток професійного музичного, театрального, хореографічного, фото- та кіномистецтва» серед семи претендентів став актор нашого театру, провідний майстер сцени Геннадій Стогодюк, а вже за три роки премію дістав і   актор Володимир Кравченко.  

   Для переймання досвіду з виготовлення ляльок різних систем та української школи акторської майстерності, в тому числі й у ляльководінні,  протягом 2004-2007 років наш театр неодноразово відвідували  викладачі акторських факультетів американських університетів, професори  Павло Босий, Френк Гальяно, Девід Елієт. За вагомий внесок у розвиток і популяризацію української культури і театрального мистецтва колектив театру у 2005 році нагороджено Почесною грамотою обласної державної адміністрації  і обласної ради, а директор театру Г.Педько у 2006 році за високі творчі досягнення та пропаганду театрального мистецтва нагороджений Почесною грамотою Міністерства культури і мистецтв України та відзнакою Міністерства культури і туризму України «За досягнення в розвитку культури  і мистецтв» у 2007 році. А вже у жовтні 2009 року директор театру став заслуженим працівником культури України. 

 
Понад 40 років діяльності (1970-2012рр.) віддав служінню мистецтву театру ляльок головний художник театру, персональний член УНІМА, заслужений працівник культури України, лауреат обласної премії ім.О.Осмьоркіна Василь Макарович Остапенко. Близько 150 вистав нашого театру народилися завдяки талановитому майстрові. Його роботи – картини, макети, ляльки – були представлені на театральних виставках у Москві, Тбілісі, Празі, Києві, Харкові, Луцьку, Кіровограді. На честь його 75-річчя, до якого Василь Макарович не дожив кілька місяців, в обласному художньому музеї була організована виставка його робіт. Творчу біографію В.Остапенка та його роботи включено у збірку      «Художники України». Пам’ять про видатного митця залишиться жити у спогадах колег, у ляльках і виставах, у серцях наших глядачів.

    З ректоратом Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенка-Карого був укладений договір про проходження практики студентами театрального факультету на базі нашого театру. У травні 2008 року свою першу дипломну роботу, постановку вистави «Кумедні крукоруки» В.Виходцевського, в якості режисера - постановника  здійснила випускниця університету Венера Ібрагімова. А у травні 2009 року прем’єрна вистава «Колобок» Є.Патрика  у її постановці була відзначена Дипломом Шостого Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Подільська лялька» у м. Вінниці. 

      Чудовим доповненням до репертуару театру стала вистава "Курочка Ряба" Р.Качанова у постановці Олександра Іноземцева. Робота з молодим режисером сподобалася акторському колективу і знайшла своє продовження у виставах "Мийдодір" Ю.Чеповецького та "Айболить і Бармалей" за К.Чуковським.

  У вересні 2011 року випускниця режисерського факультету Харківського університету мистецтв ім.І.Котляревського Ольга Гнатюк, під керівництвом свого майстра, Євгена Гімельфарба, здійснила в якості дипломної роботи дуже гарну, добру виставу для дітей "Сонечко і Сніговички" за п'єсою О.Веселова. 

  Досягнення та творчі заходи театру постійно висвітлюються в різних засобах масової інформації. З метою популяризації мистецтва обласного театру ляльок та з нагоди 250-річчя міста Кіровограда (2004р.) підготована та включена до книги  «Кіровоград» сторінка про історію та сьогодення театру.  Інформація про театр ляльок занесена до книги «Хто є хто на Кіровоградщині»(2007р.) За високі творчі досягнення  колектив Кіровоградського обласного театру ляльок у листопаді 2009 року отримав статус академічного, чим ми і пишаємося.
   До 75-річного ювілею театру створено і надруковано книгу " 75 років з добром у серці і лялькою в руках".
  Продовжуючи славні театральні традиції Кіровоградщини, ми і надалі даруватимемо маленьким шанувальникам мистецтва театру ляльок багато нових і яскравих вистав, щоб на нашій сцені завжди панував дух добра і справедливості.


© 2009-2011. Ідолов Станіслав. Всі права захищені.
Rambler's Top100